Captain speaking про ресурси
Цього відрядження не мало статися. Але, як це іноді буває, навіть найнадійніша система може дати збій. І ось ти вже мчиш о 5 годині недільного ранку в аеропорт, щоб допомогти нашим партнерам в іншому кінці континенту виправити системну помилку. О 5:30 біля стійки реєстрації в аеропорту дізнаєшся, що рейс скасували за погодними умовами ще вчора, але “улюблена” авіакомпанія забуває про це повідомити і стикувальний рейс теж під загрозою. Потім довго намагаєшся додзвонитися до контакт-центру, але чуєш протягом півгодини “вибачте, ми не можемо прийняти ваш дзвінок, виникла помилка в системі”. Потім довго мучиш ні в чому не винну дівчинку на стійці реєстрації і розумієш, що “всі європейські вильоти з Києва вранці, літак заповнений, з цією авіакомпанією немає кошерингу суден, ми не можемо пересадити на інший напрямок за погодними умовами …” Але все ж таки вирішуєш не залишати спроб і через кілька годин стоїш на стійці реєстрації в аеропорту іншого міста, на рейс іншої авіакомпанії, іншим маршрутом і теж чуєш “наш рейс овербукд, чи не хочете перенести дату вильоту і отримати компенсацію 400 євро? – НІ! НЕ ХОЧУ! ”
Запоріжжя-туман-скасування-рейсу-туман-Запоріжжя-Дніпро-туман-туман-літак-вчинив-посадку-Відень-гутен-таг-ауфідерзейн-бордінгкомплітед-кебінкрюплізтейкесітс-Дюссельдорф-таксі-кордон-готель.
“В цьому світі все можливо, питання лише в ресурсах!” як часто ви чули таку фразу? А як часто самі її вимовляєте? Я вимовляю її досить часто останніх років сім. І це зовсім не з розряду успішного успіху, що мотивує мотивації та закликів “Встань та йди!”
Років п’ятнадцять тому, як тільки я наважився виявити допитливість розуму і швидкість реакції, мене відразу нагородили підвищенням зі статусу асистента бренд-менеджера відразу в керівники проекту! І знаєте що? Я мало не завалив той проект вартістю дохераллион грошей! За нинішніми мірками суть його була дрібницею: однієї широковідомої алкогольної компанії, що тільки починає свою впевнену ходу на ринку, терміново потрібно було підкорити хорека (готелі, бари, ресторани, кафе), особливо сезонну, особливо одеську. Чи не жарт, на дворі вже березень, сезон не за горами!
Але хореку, особливо одеську, то з кандачка не завоюєш. Тут потрібні серйозні вливання, як і прямому значенні, і у вигляді різноманітного стаффа – чарок, келихів, шейкерів, фартухів, стейнерів, хайболлов, менюшниц і лічильників, підносів та іншого господарського начиння. Як нескладно здогадатися, все це начиння мало бути розроблено, пораховано, брендовано, замовлено, віджато за вартістю, оплачено, отримано, розподілено, відправлено, доставлено, отримано і т.д. а то не жарт, березень же на дворі, сезон через півтора місяці.
Досвідчений менеджер вже навіть через ці літери відчуває запах смоли та гасу. Я ж був менеджером недосвідченим, але молодим, гордим та зухвалим. І ось я подався в Одесу спочатку на збір інформації про потребу, потім до ночі сидів в офісі на приставному стільчику по черзі з усіма дизайнерами у відділі, щоб все це відмалювати, потім на папірцях з кольорового принтера все це довгими вечорами носив на погодження, потім наполегливо зводив усі розрахунки та формулки в ексельці, який тоді ще мав досить жорстке обмеження у кількості рядків, яких тотально не вистачало. потім кілька разів переносив термін на “після заходу сонця”, тобто факапіл дедлайни, кажучи термінами, яких я тоді навіть не знав. І ось він, вогник надії замиготів, коли клавіша ентер закрила останню дужку у формулі, і!
Ексель повис! Жорстко! Двічі я відкривав і закривав вікно, спочатку вікно Майкрософт Ексель, потім реальне металопластикове, щоб вдихнути свіжого березневого повітря. Тричі виходив надвір, щоб вдихнути їдкого сигаретного диму. Щоразу заглядав в монітор, але на жаль, дива не трапилося, і вся багатосотенна номенклатура барної дребедені була намертво похована в частинках кремнієвого процесора. Бекап, як ви зрозуміли, ніхто не робив (завжди, заклинаю вас, завжди налаштовуйте автозбереження!). Не чекаючи ранку, я набрався мужності і повідомив про це туди, у квадратний кабінет із броньованими вікнами в підлогу, куди ходив довгими вечорами з папірцями. Замість тріумфу гордого самотнього рейнджера, який самостійно впорався з численними викликами, я отримав зниження знову в асистенти під загрозою звільнення та приголомшливий удар по самовпевненості. Саме по самовпевненості, але не впевненості у собі.
Минув ще якийсь час, поки я остаточно усвідомив важливість ресурсів у будь-якому проекті, по суті саме ресурси вирішують все. Не важливо, наскільки ви хороший переговорник, геній фінансів, креатор з тонким почуттям прекрасного, уважний аналітик і скільки кінських сил змушують вас працювати по кілька діб без сну. Все це ніщо, якщо у вас немає потрібного ресурсу, як показує моя практика. Найважливіше їх вчасно визначити, знайти чи попросити (ніколи, заклинаю вас, ніколи не соромтеся попросити про допомогу у керівника до того, як настав триндець!), і звичайно важливо правильно ними розпорядитися. Тому, коли мені кажуть “це неможливо, нереально, не знаю, не вмію, не розумію і т.д.”, ви знаєте мою відповідь: “в цьому світі все можливо, питання тільки в ресурсах!”
Навіщо це я? Ах да!! Але про це в інший раз, оголосили посадку:
captain speaking: enjoy your flight!))
