Україна на крилах надії
Останні декілька місяців є відчуття, що життя не те що не скидає обертів, а навпаки, тисне педаль газу в підлогу, наче якийсь скажений Домінік Торетто! Особливо за останні три тижні відбулося чимало знакових подій: ми нарешті підвели фінальну риску в надважливій Ініціативі «Героям на зв’язок» від наших брендів. В рамках тіє ж ініціативи я опинився з десятком рацій для славетної 110-ї бригади в місцях, де, як пишуть в мемах, «орки сідать бояться», хоча сам того і не очікував. Намотав уже майже 19000 кілометрів, перетнув кордони 6 держав, очікую на 7-му із просвітницьким туром «Україна на крилах надії» (шуткую, у відрядженнях, звичайно, але просвітництва вистачало, повірте мені)). Ну, і на останок, 15 травня формально виповнилося 9 років, як я з гордістю працюю та представляю маркетинг по-своєму непростої, але дуже цікавої компанії «Snack Production». Але про все в зворотному порядку (спойлер – лонгрід).
Останнім часом я не дуже активний в соціальному просторі, то ж, хтось пам’ятає, хтось ні, але дев’ять років тому, навесні 2014, саме через початок війни (тоді ще на фазі зелених чоловічків в українському Криму) я перервав свій робочий контракт в одній тепленькій балканській країні, заховав картку балканського ВНЖ подалі в гаманець та повернувся в Україну. Бо ніхто тоді не знав і не розумів як воно все обернеться і я хотів бути якнайближче до своєї родини. Спитайте мене, чи зробив би я це знов, якщо б знав як воно буде надалі, відповів би «так».
Я змінив компанію (але не маркетинг!)) і почав працювати на «Snack Production», компанію, в якій не сумно взагалі ніколи! Раніше, кожного року я писав все, що накопичилося у мене щодо професійної діяльності за попередній рік і найчастіше це були слова подяки. І от ми тут. То ж, зараз буде дуже багато подяк, мабуть, навіть найбільше за всю цю майже декаду.
В першу чергу я дякую кожному українцю, хто уже другий рік допомагає підтримувати наші сили оборони, донатить, закуповує, привозить і відвозить, плете, збирає, готує і робить ще безліч важливих справ. Я вдячний кожному з 1.516.634 справжніх прихильників наших брендів Flint, Chipster`s, Big Bob і Сан Санич, що долучилися до Ініціативи «Героям на зв’язок», зареєстрували понад 2,3 мільйони унікальних кодів і допомогли нашим брендам задонатити 12.704.385 грн на зв’язок для справжніх Героїв! З цих коштів в тому числі були закуплені та передані у різні частини та бригади 198 рацій та півтори десятка додаткових акумуляторів до них на суму 6.706.780 грн. Ще майже 6 млн грн були перераховані на мобільний зв’язок, бо інколи найдорожче, що може бути сьогодні, це всього лише телефонний дзвінок близьким чи рідним із простими словами «Я в порядку. Як ви?». Дякую компаніям-виробникам наших брендів («Snack Production» та «Клуб Чипсів»), бо всі ці кошти відраховувались з кожної купленої пачки справжніх українських снеків, що брали участь в Ініціативі. Фани наших брендів, реєструючі коди, лише допомагали скерувати кошти, що виділив бізнес, за призначенням. Ми не просили людей донатити ні копійки, натомість фактично ми дали можливість нашим активним споживачам керувати благочинністю цілої великої групи компаній. Це приклад дуже потужної колаборації!
Я вдячний всій нашій команді маркетингу компанії «Snack Production» – частини великої сім’ї групи компаній «Star Brands» – бо без всіх вас цей титанічний проект був би просто неможливий. Я дякую нашим дівчатам з команди управління брендами – Оксані, Світлані, Анжелі, дякую нашій команді продуктів – Євгену, Ані, Даринці та Жені, звісно ж, дуже дякую дівчатам з комунікацій – Олені, Ані, Христині, команді диджитал – Діані і Тані, нашим креаторам – Андрію, Олі, Платону, дуже ціную оперативний вклад Олени і Тані, нашим аналітикам Іллі, обом Настям, Свєті та Ірі, дякую наший чарівній трейдессі Ользі та хранительниці офісних справ Валерії. Дякую всім суміжним командам виробництва, закупівель, комерції, логістики, дистрибуції, юристам, фінансистам, всім-всім, хто був причетний до цієї прекрасної Ініціативи! Звичайно ж, дякую нашим топам та власникам, за те що повірили і підтримували проект. В єдності наша сила, ми створюємо разом і створимо ще багато чого крутого.
Я дякую своїй родині, що не вигнали мене ще досі з дому, бо за останні три місяці я був з ними можливо 3 чи 4 уікенди. Скоро побачимось;)
Я дуже вдячний нашим великим друзям та просто завзятим хлопцям і дівчатам з благодійного фонду «Україна на крилах надії»! те, що ви робите і те, куди доїжджаєте – просто неймовірно! Залишайтеся такими ж безстрашними і завзятими патріотами, ви – скеля, ви – волонтери киборги!
Ну, і на останок, найважливіше. Я дуже дякую всім нашим оборонцям! Без вас то все взагалі було б нереально. Всім до кого ми доїхали з нашими раціями, всім, до кого ще тільки збираємося і всім, з ким ніколи навіть не побачимося. Вічна пам’ять тим, хто сплатив непомірну ціну – своє життя. Моя рідна запорізька 110-ка, я дуже бажаю вам і нам, щоб коли я повернусь до вас наступного разу, ви уже грілися на Азовському узбережжі (протягом мого минулого відрядження почалася харківська операція, то ж, будь ласка, не будемо ламати традицій;) Ми знаємо, що всі-всі ви, то є найкраще майбутнє для нашої нації! Низький вам уклін до землі, борітеся і поборете!
Слава Україні! Героям слава!
